Інформація про Ковель

 

Ковельський район — район у центрі Волинської області. Районний центр: Ковель.

Населення - 68200 осіб.

Площа - 1723 км.

Густота населення - 24 осіб/км.

Поштові індекси - 45000—45093.

Телефонний код - (03352).

 

Географія

Ковель розташований у північно-західній частині України в зоні українського Полісся, у географічному центрі Волинської області. Межує з Старовижівським, Камінь-Каширським, Маневицьким, Рожищенським і Турійським районами Волинської області.

Місто розташоване на обох берегах річки Турії, на Поліській низовині. З півночі воно обмежене лугами і болотами, а з півдня до нього примикають піски та ліси.

На території району - 19 природних озер і 11 штучних водойм. Район розташований у північно-західній Поліській фізико-географічній зоні.
Рельєф району має рівнинний характер, частково низинну поверхню.
У Ковельському районі переважають дерново-підзолисті, середньо-підзолисті, піщані та супіщані ґрунти, крім цього трапляються лучні, торфоболотні ґрунти та торфовища.
Ковельщина багата на запаси корисних копалин: торфу, глини, піску, сапропелю. Детально розвідані запаси сапропелю в озерах сіл Любитів, Уховецьк, Іванівка, Перковичі, Білин, Доротище, Облапи, Озірне, Любче загальною потужністю 5 - 6 млн. тонн. Розвідане також родовище піску в с. Радошин.
Ковельський район займає вигідне географічне положення, розміщений на перехресті європейських торгових шляхів. Через Ковельщину проходять найкоротші шляхи між Києвом, Варшавою та Берліном, що створює передумови для міжнародного співробітництва та набуття статусу трансєвропейського "мосту" у розвитку міждержавних зовнішньоекономічних зв'язків.
Відстань до баз відпочинку озера Світязь – 90 км.

 

Історія

Ковель – старовинне українське місто, яке розпочинає свою історію ще від початку IХ століття, коли тут було староруське поселення. 
За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер – коваль, тому і село, де він жив назвали Ковле. З часом це слово трансформувалось у сучасну назву міста. 
Біля керма влади тут у свій час стояли такі історичні постаті, як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський та багато інших відомих діячів. 
На середньовічному гербі Ковеля поряд з іншою геральдичною атрибутикою контури веж замку і підкови – давнього символу щастя і достатку. Ці зображення відповідають тогочасній дійсності. З історичних джерел відомо, що добре укріплений мурований замок був осердям міста у ХVI-ХVIII ст. Вірогідно, знаходився він на острові, оточеному річкою Турією та її притоками. Навколо замку згодом і складався центр міста, де оселялась знать, ремісники, шляхта. На жаль, слідів старовинного замку не збереглося. 
У 1518 році своєю грамотою польський король Сігізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто з наданням йому Магдебургського права. Тут почали відбуватися ярмарки і торги, запроваджувалось внутрішнє самоврядування. 
У 1543 році місто перейшло в управління ковельських старост, котрі турбувались про його благоустрій, розпоряджалися королівськими прибутками, чинили суд і розправу над шляхтою і селянами. 
Основу економіки міста становило дрібне товарне виробництво, що забезпечувало потреби місцевого ринку. У ХVIII столітті Ковель був значним ремісничим і торговельним центром Волині, в якому утвердилися товарно-грошові відносини. Після третього поділу Польщі Ковель став повітовим містом Росії. 
Бурхливий економічний розвиток міста припадає на другу половину ХІХ століття, коли через місто пройшли важливі залізничні шляхи до Києва, Бреста, Варшави. 
На початку ХХ ст. відкрито чимало готелів. Працюють тютюнова фабрика, винний склад, друкарня, книгарня, залізнична амбулаторія, школи, гімназія. Діє п`ять церков. 
Місто розбудовується і стає красивішим. Проте його мирну працю порушують Перша світова війна і революція. Надзвичайно важкі випробування принесла сюди Друга світова війна. За чотири роки окупації гітлерівці знищили 35 тисяч мирних жителів та військовополонених. Героїчна битва по звільненню Ковеля продовжувалась 127 днів і ночей, після чого лишились руїни і попелища. Вціліло лише кілька будинків. 
6 липня 1944 року Ковель було визволено від німецько-фашистської окупації. 
Слави міста-красеня із високим рівнем економічного та соціально-культурного розвитку Ковель набув у другій половині минулого століття. 
Ковель – це потужний залізничний вузол Західної України, який має вагоме стратегічне значення для держави, з’єднуючи її з багатьма європейськими країнами. Місто є важливим промисловим і культурним центром, де функціонує 11 промислових підприємств, чимало культурних установ. 
Ковельчани високо цінують ділові і дружні стосунки із громадами міст-побратимів – Ржева (Росія), Холма, Бжега-Дольного, Легіонова (Польща), Пінська (Білорусь), Вальсроде (Німеччина), Утени (Литва). 
Ковель розвивається і оновлюється, набуває сучасних європейських обрисів.