Рожищенський район — район, розташований у центральній частині Волинської області. Районний центр - м. Рожище.

Населення - 40545 осіб.

Площа - 928 км.

Густота населення - 43,7 осіб/км.

Поштові індекси - 45100—45154.

Телефонний код - (03368).

Історія

Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував йогособорній церкві Івана Богослова, яка була в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигідному розташуванню завжди відбудовувалось.

У 1567 році польський король Сігізмунд Август надав йому Магдебурське право.

Після Люблінської унії 1569 року Рожище знаходиться під владою Польщі і залишається у її складі по закінченні Визвольної війни 1648—1654 років. Після третього розподілу Польщі в 1795 році Рожище в складі західної Волині ввійшло до складу Росії.

З 1808 року Рожище належало графу Стройковському. Царським указом 1812 року Рожище і його околиці були передані князю Багратіону Імператинському.

У 1833 році на околиці Рожищ було побудовано кілька суконних фабрик. Цей район одержав назву Вовнянка. В 1870 році в Рожищах було 192 будинки, 860 жителів, церква, часовня, молитовний будинок євангелістів, сінагога, 27 сукновалень, 2 цегляних заводи, пивоварня, 17 магазинів. Щорічно проводилось 2 ярмарки. Відміна кріпосного права та прокладання через Рожище залізниці Київ-Варшава сприяли розвитку його промисловості та росту населення. У 1899 році тут проживало вже 3646 чоловік, були збудовані консервний, винокурний заводи, фабрика гнутих меблів.

Влада в Рожищах змінювалась таким чином: у 1917 році в місті була проголошена Радянська влада; на початку 1918 року місто захоплюють німецькі війська; у вересні 1920 року місто опиняється під владою Польщі; у вересні 1939 року на території Рожищенського району знову проголошено Радянську владу.

З червня 1941 року по березень 1944 року Рожищенський район перебував від окупацією німецької армії.