Володимир-Волинський — місто обласного значення в Україні, центр Володимир-Волинського району, Волинської області.

Населення - 38519 осіб.

Площа - 16,05 км?.

Густота населення - 2 400 осіб/км?.

Поштові індекси - 44700-44709.

Телефонний код - (03342)

Географія

Місто розташоване на правому березі р. Луги, на південному заході Волинської області, на схилах Волинської височини, у природній зоні мішаних лісів.

Клімат Володимира-Волинського помірно континентальний, зима відносно м`яка з частими відлигами, літо помірно тепле та вологе, весна і осінь затяжні. Середня температура січня ?4,9 °C, липня +18 °C. Щорічна кількість опадів становить близько 600 мм.

Історія

988 р. князь Володимир Великий, повертаючись після вінчання із принцесою Ганною з Корсуня (Херсонеса) у Київ, біля місця впадіння р. Смоч у р. Лугу заснував місто й назвав його своїм ім'ям. 992 р. він створив тут Володимирську єпархію.
Місто мало стратегічне розташування на перехресті торговельних шляхів із країн Європи до Київської Русі і Середнього Сходу, а також з Угорщини - до Литви. Це зумовило створення навколо міста потужного укріплення з ровом і валами до 10 м. Навіть сьогодні ці вали викликають захоплення. Першим у місті став княжити син Володимира - Всеволод. Під час правління Мстислава Ізяславовича, згодом Великого князя Київського, у 1156-1160 рр. будується величний Успенський собор. Після освячення у 1170 р. він стає резиденцією волинських єпископів. 
1262 р. за велінням ханського намісника руські князі руйнують фортечне укріплення Володимира, але зберігають місто. Цікаво, що 1365 р. в Успенському соборі сестра Дмитра Донського Ганна вінчалася із князем Дмитром Боброком (Волинським) - майбутнім героєм Куликівської битви. 1336 р. місто переходить під владу Польщі, з 1370 р. - до Литви, а після Люблінської унії входить у Річ Посполиту. Наприкінці XV ст. Володимир одержав Магдебурзьке право.

Упродовж XVI—XVII століть Володимир був значним торгівельним осередком. У місті діяли численні ремісничі корпорації — «цехи», вироби місцевих майстрів славилися високою якістю та експортувалися до країн Європи. Тричі на рік у Володимирі відбувалися міжнародні ярмарки.

Національно-визвольна війна 1648—1652 рр. під проводом Богдана Хмельницького викликала значні збурення серед місцевого українського населення, яке страждало від феодального гніту та національно-релігійних утисків з боку польської шляхти. Після українсько-польської війни Володимир поступово втрачає свої торгівельно-економічні переваги. У XVIII столітті він перетворюється на маленьке провінційне містечко.

Внаслідок третього поділу Польщі у 1795 році, місто увійшло до складу Російської імперії, як один з повітових центрів Волинської губернії. Тоді ж місто було перейменоване на Володимир-Волинський, з метою відрізнити його від російського Владимира.

У 1908 році була проведена залізниця, яка з`єднала Володимир-Волинський з Ковелем та іншими містами Російської імперії, тоді ж був збудований вокзал.

На початку І Світової війни Володимир-Волинський став ареною бойових дій. За умовами Ризького мирного договору 1921 року, Володимир-Волинський увійшов до складу Польщі, і став одним з повітових центрів Волинського воєводства.

У міжвоєнний період Володимир-Волинський залишався невеликим провінційним містом, позбавленим промисловості.

Оскільки Володимир-Волинський перебував у складі Польщі, ІІ Світова війна розпочалася для жителів міста 1 вересня 1939 року. Через Володимир-Волинський відступали на схід підрозділи розгромленої вермахтом польської армії, місто бомбардувала німецька авіація.

19 вересня 1939 року Володимир-Волинський був зайнятий частинами Червоної Армії, і згідно пакту Молотова-Рібентропа був включений до складу СРСР. 20 липня 1944 року радянські війска штурмом оволоділи Володимиром-Волинським.

У повоєнний період місто інтенсивно розвивалося, завдяки близькості Львівсько-Волинського вугільного басейну. У місті було збудовано ряд промислових підприємств: цукровий завод (один з найпотужніших в області), швейна фабрика, меблева фабрика, птахофабрика, консервний завод, комбінат молочних виробів, хлібзавод, цегельний завод, збиральний цех Луцького автозаводу, геолого-розвідувальна експедиція. Інтенсивно велося житлове будівництво, формувалася сучасна міська інфраструктура. У радянський період Володимир-Волинський в цілому набув притаманних йому в теперішній час рис.

Здобуття Україною державної незалежності у 1991 році сприяло подальшому розвитку національної культури, відродженню українських традицій та культурних цінностей. Проте, глибока економічна криза середини 1990-х років негативно позначилася на розвитку міста.

У теперішній час у місті працює ряд підприємств легкої та харчової промисловості, значна кількість населення займається підприємницькою діяльністю. На розвиток міста впливає його прикордонне розташування, сусідство з країнами ЄС. Завдяки численним пам`яткам історії та архітектури, Володимир-Волинський має умови для успішного розвитку туризму.