Новорічний стіл без ризиків

Ілона Фанта - людина, яка любить поїсти. А ще - українська журналістка, медіа-тренерка і авторка кулінарного блогу "Фанілла".
Кулінарія для неї – пристрасть, пригода і відпочинок. Саме це дає можливість відновити сили і дізнатися про світ більше.
Ілона вважає, що готування їжі – це навичка і творчість. Тому треба не боятися, з повагою ставитись до продуктів і постійно практикуватись.

Типове новорічне меню українців зазвичай знаходиться по інший бік принципів раціонального харчування. Воно дивиться на всілякі дієти здалеку і посміхається. Знущально.

На перший погляд: ну що трапиться від цієї запеченої качки і кому зашкодить тертий буряк? Я щиро думаю, що нікому. Але ж трапляється.

Тож для того, аби не мучитись, не купляти ферменти без поради лікаря, не сідати на кефірну дієту після свят, варто одразу оцінити можливі ризики. І знешкодити їх безжально.

Ризик перший. Переїдання
Наче все просто – включив собі силу волі, з’їв шматочок холодцю та ложку олів’є і сидиш, дивишся на всіх, дослухаєшся до напівпорожнього шлунку.
Але в реальності воно так не стається. От у мене – сила є, воля є, а сили волі немає геть. До того ж, у новорічну ніч ми сідаємо за стіл о десятій і встаємо після другої. Що робити всі ці години - дивитись на їжу?
Виходом може бути обдуманий підхід до меню. Все, що є на столі, має бути легким, приємним і нешкідливим. Простір для фантазії безмежний.
Що я тільки не подавала в минулі роки – і крем-суп із авокадо та червоною ікрою, і морозиво з огірка, і ніжні роли з креветками в рисовому папері. Мінуси таких новорічних столів: зазвичай це не економ-варіант, бо вони базуються на дорогих у наших широтах морепродуктах, готувати все треба день у день, і на наступний ранок нічого не залишиться.
Можна обрати іншу основу для меню – кроля, наприклад, або зробити все вегетаріанським (оце буде точно недорого). Але доведеться поламати голову, пошукати рецепти, словом, витратити на це час. Добре, коли він є.

Ризик другий. "А на десерт у нас коронний мамин торт"
Спочатку оселедець під шубою і крабовий салат, потім смажена курка, бутербродик із баликом у перерві, зовсім новий салат за рецептом колеги Світлани та еклер із цукеркою.
Крім того, що це півкіло їжі за один раз, вона містить забагато жирів і вуглеводів. А цукрова бомба під кінець лише загостює ситуацію.
Все ж таки бажано викрутитись так, щоб основу столу складали овочі та протеїни, білки тобто.
На щастя, зелені салатні мікси можна купити в будь-яку пору року, дешеві місцеві коренеплоди – справжнє джерело ідей. Приміром, я знаю кілька абсолютно бомбових салатів із запеченим буряком, від яких неможливо відірватися. Ділюся: буряк, апельсин і зелені оливки – дивовижно смачне поєднання.
Один свіжий салат, два цікаві овочеві гарніри до основної страви – і ви вже відносно в безпеці. Щодо протеїнів – це може бути, що завгодно. Запечене, бажано. Або на пару, але це вже я занадто.
О, і про десерт. Його все ж таки краще з’їсти наступного дня. І, знову ж таки, окрім тортів на десять коржів, перемазаних кремом, існують у світі крем-брюле чи паннакотти, і вони теж добресенькі.

Якщо в попередніх пунктах я не тиснула – можна так робити, а можна і так, то в цьому буду безжальною. Є кілька продуктів, проти яких я виступаю категорично. І логіки їхньої появи на столі не бачу.
Перше - це готові м’ясні вироби, вони ж ковбаси-балики. Для наших мам і бабусь викласти на стіл нарізаний сервелат було ознакою того, що свято вдалося. Бо за ним ще побігати треба було.
У нашому випадку ковбасна нарізка – це перенесена за стіл буденність. І на роботу бутерброд з ковбасою, і на свято. Та й, крім нудності, ці продукти ще й важко перетравлюються. Тому в святкові дні на них сто відсотків не слід витрачати гроші, організму і так нелегко.
А як же олів’є? А воно теж чудово може пережити відсутність ковбаси. Я все життя роблю цей салат із курячою грудкою. Популярними є також варіанти з відвареною телятиною, язиком і малосольним лососем.
Інший злочинець – магазинний майонез. Зрозумійте мене правильно, я не з тих, хто закликає харчуватися повітрям. Для мене майонез – це один із низки соусів, і інколи без нього ніяк. Але я завжди його роблю сама. Зазвичай на весь новорічний стіл витрачаю не більше ніж 200 мл. Наприклад, той самий олів’є заправляю домашнім майонезом навпіл із йогуртом.

І кілька ідей для роздумів про святковий стіл наостанок:
Продумайте концепцію, щоб усі страви гармонійно поєднувались. Тоді навіть якщо зірватись і почати їсти все, на що очі дивляться, стрес для організму буде меншим.
Знижуйте калорійність, але за рахунок творчого підходу, а не якості продуктів.
Не виставляйте на стіл смажене і копчене, коли його немає – ніхто його й не з’їсть. А запечені страви не менш смачні.
Десерти варто робити або зовсім легкими, або подавати на наступний день. Тоді їх можна оцінити як слід.
Алкоголь, як і продукти, теж має бути продуманим і якісним, але це вже зовсім інша історія.
Але яким би не був ваш стіл, хай за ним зберуться близькі вам люди. І ми всі піднімемо келихи і побажаємо один одному в новому році добра і миру. І нехай так воно і станеться.

читайте також

Сирний будиночок

12 грудня 2015