Правда про "шкідливу їжу"

Чи справді шинка така шкідлива? Чи буде від кави серцевий напад? Чи викликає пшениця запаморочення? Кореспондент BBC Future спробував розібратися із суперечливими продуктами харчування, міфами про них та науковими фактами.
Колись давно їжа була джерелом енергії та задоволення. Сьогодні обідній стіл перетворився на справжнє мінне поле. Бекон на сніданок – суцільна отрута? Глютен у пшеничному тості погано впливає на мозок? Навіть бульбашки в газованих напоях підступно приховують небезпеку.
Але найгірше те, що поради змінюються швидше, ніж ми встигаємо їх усвідомити. Як зауважила нещодавно ведуча кулінарної програми Найджела Лоусон: "Немає жодних гарантій, що їжу, яку сьогодні вважають корисною, наступного року не оголосять цілком небезпечною".
З одного боку, це зрозуміло. Поради базуються на дослідженнях, а наука не стоїть на місці. Вчені вивчають, що ми їмо, як той або інший продукт впливає на наш організм. Але коли засоби масової інформації (а також погано поінформовані адепти здорового життя) перекручують результати досліджень, не враховуючи контекст, це породжує страхи і міфи, які парадоксальним чином змушують нас робити менш здоровий вибір.
Ми спробували з`ясувати, наскільки правдиві міфи про їжу, зробивши огляд існуючих на сьогодні досліджень. Вам буде приємно дізнатися, що більшість з ваших улюблених страв не є бомбою уповільненої дії, як нас постійно переконують.

Продукт: Бекон
Міф: Оброблене м`ясо - це небезпечно, майже як сигарети.
Факти: Хоча Всесвітня організація охорони здоров`я оголосила, що шинка (як і інші види обробленого м`яса) може сприяти розвитку раку прямої кішки, реальна небезпека насправді не настільки значна, як лякають заголовки у ЗМІ.
Як зазначає Британський центр онкологічних досліджень в одному розумному блозі, рак прямої кішки сам по собі зустрічається доволі рідко. Якщо ви їсте дуже мало м`яса, ризик розвитку цього захворювання впродовж всього життя складає 5,6%. Навіть якщо ви об`їдаєтесь шинкою та беконом щодня, ризик підвищується лише до 6,6%.
Іншими словами, на кожні 100 людей, хто припинить споживання свинини, лише одна людина зможе уникнути раку.
Порівняймо цю статистику з даними про куріння. Зі 100 курців, які кинули шкідливу звичку, 10-15 людей зможуть врятувати своє життя. Різниця помітна, хіба не так?
Тим не менш, споживання обробленого м`яса все ж таки можна трохи знизити. Британський уряд повідомляє, що в середньому 70 гм (три скибочки бекону або дві сосиски) щодня – цілком безпечні.
Висновки: Традиційний англійський сніданок (невід`ємною складовою якого є бекон. – Ред.), можливо, й не такий корисний як тарілка вівсянки, але й отрутою його не назвеш.

Продукт: Кава
Міф: Залежність від кофеїну призведе до інфаркту.
Факти: Існує дуже мало доказів того, що кава передчасно зведе вас до могили. Навпаки, вона може бути корисною. У 2012 році медичне видання New England Journal of Medicine опублікувало масштабний звіт про стан здоров`я 400 тисяч американців впродовж 13 років.
Вчені виявили, що люди, які випивали від трьох до шести чашок кави щодня мали на 10% менше шансів померти впродовж 13 років дослідження. Імовірність розвитку хвороб серця, інсульту, діабету та інфекцій у них також була нижчою.
Низка досліджень з питань здоров`я, опублікованих в 2014 році, які охоплюють більше мільйона осіб, зробили схожі висновки. Учасники, які випивали чотири чашки кави щодня, мали на 16% менше шансів померти в будь-який момент дослідження.
Втім, ці дослідження базуються лише на спостереженнях. Хоча вони і намагалися врахувати інші фактори, їм, тим не менш, не вдалося знайти пояснення такому результату. Отже, невідомо, чи кава і справді захищає серце, чи існує якась інша, менш очевидна причина. Можливо, звичка пити каву притаманна людям з міцнішим здоров`ям. Втім, якою би не була причина вашої кавової залежності, вона видається доволі безпечною.
Висновки: Можливо, кава й не є еліксиром життя, як стверджує дехто, але зважаючи на дані досліджень, ви можете насолоджуватися вашим ранковим еспресо з чистим серцем.

Продукт: Пшениця
Міф: Глютен, який міститься в злаках, може сприяти хворобі Альцгеймера.
Факти: По-перше, кількість людей на планеті, які насправді страждають від алергії на глютен, складає 1%. У цих людей може виникнути автоімунне захворювання тонкого кишечника, відоме як целіакія, в результаті чого хворий недоодержує корисні речовини.
Інші люди можуть і не хворіти на целіакію, але бути чутливими до пшениці. Хоча вони зазвичай не мають симптомів хвороби, вони можуть відчувати певний дискомфорт, якщо переїдять хліба.
Медичні пояснення чутливості до глютену, яка не викликає целіакії, – дуже суперечливі. Можливо, її провокує зовсім і не глютен, а, приміром, низка цукрів та білків, які містяться у багатьох інших продуктах, зокрема фруктах і цибулі. Якщо це так, зниження споживання пшеничних виробів не полегшить симптомів.
Крім того, деякі люди уникають продуктів з глютеном, навіть не маючи неприємних симптомів, просто тому, що вважають пшеницю токсичною. Вчений з Колумбійського університету Пітер Грін нещодавно зазначив: "Люди, які виступають за дієту без пшениці та глютену, іноді цитують наше дослідження целіакії, роблячи далекосяжні висновки, які між тим не спираються на наукові факти".
Одна з популярних гіпотез свідчить, приміром, що продукти з пшениці викликають запалення у всьому організмі, що призводить до зниження розумових здібностей і збільшує ризик серйозних захворювань, як-от хвороба Альцгеймера.
І хоча раціон, багатий вуглеводами і цукром, може з часом погано впливати на нервову систему, вироби з цільнозернової пшениці є кращим джерелом енергії, ніж, приміром, картопля, тому що вивільнення цукру під час перетравлення пшениці відбувається повільніше.
Висновки: Пшениця – є основою людського раціону щонайменш 10 тисяч років. Отже, якщо аналізи не виявили у вас алергію на глютен, підстав відмовлятися від хліба та інших виробів з пшениці немає. Принаймні, поки наука не підтвердить протилежне.

Продукт: Масло, сир і молоко

Міф: Молочні продукти "засмічують" судини і сприяють серцевим захворюванням.
Факти: Впродовж тривалого часу погляди медиків були однозначними: "насичені" жири в сирі, вершковому маслі і незбираному молоці підвищують рівень холестерину в крові і збільшують ризик серцевого нападу.
З цієї причини організації з охорони здоров`я закликали нас замістити насичені жири поліненасиченими (рослинна олія, маргарин), які, приміром, складають основу середземноморської дієти – однієї з найкорисніших в світі.
Але впродовж останніх кількох років з`явився спочатку потік, а потім й лавина досліджень, висновки яких геть спростували загальноприйняту думку. Автори масштабного огляду, опублікованого нещодавно у науковому журналі Annals of Internal Medicine, зазначають, що "високий рівень насичених жирів жодним чином не впливає на розвиток ішемічної хвороби".
Знову ж таки, ці дані – лише емпіричні. Менше з тим, команда вчених вирішила перевірити їх за допомогою ретельно розробленого експерименту. У ході випробування його учасники мали їсти сир "Гауда" з жирністю 27% щодня впродовж восьми тижнів. Виявилося, що в кінці експерименту вони мали нижчий рівень холестерину, ніж та група учасників, які отримували знежирену альтернативу.
Дивно? Незважаючи на те, що незбиране молоко і вершкове масло містять багато калорій, люди, які надавали перевагу жирним молочним виробам, не мали більшого ризику ожиріння, ніж ті, хто обирав знежирені продукти. 12 окремих досліджень довели, що вони навіть були стрункішими.
Цілком можливо, що сам жир допомагає регулювати обмін речовин, тобто організм спалює калорії більш ефективно. А можливо і те, що жирні продукти довше залишають нас ситими, ми не зловживаємо між прийомами їжі снеками.
Висновки: Ми і досі не розуміємо, чому це так, але жирні продукти можуть стати новою дієтою для схуднення.

Продукт: Пастеризоване молоко
Міф: Пастеризоване молоко може викликати екзему, астму та інші імунні розлади.
Факти: Критики зазнало не лише жирне молоко. Згідно з поширеною думкою, чим "природніша" їжа, тим вона корисніша, тому дехто почав утримуватися від пастеризованого молока. Прихильники цієї теорії стверджують, що пастеризація руйнує корисні поживні речовини, зокрема, білки, які захищають нас від алергії.
Пастеризація також вбиває "дружніх" мікробів в молоці, які створюють здоровий мікробіом в нашому кишечнику, допомагають травленню, зміцнюють імунну систему і навіть захищають від раку.
Багато лікарів, тим не менш, вважають такі висновки перебільшеними. Середнє нагрівання молока в процесі пастеризації залишає майже всі поживні речовини без змін, а бактерії в сирому молоці навряд чи можуть принести багато користі, адже щоби зберегтися під час травлення і дістатися кишечника, їхня кількість в молоці має бути в тисячі разів більшою.
І хоча існують деякі свідчення того, що люди, які в дитинстві пили сире молоко, менше схильні до алергій, причина цього, скоріше за все, не в самому молоці, а в тому, що ці діти зростали у сільській місцевості. Поруч зі свійськими тваринами діти з раннього віку контактують з алергенами, що знижує ризик алергічних захворювань у дорослому житті.
Крім того, споживання сирого молока може бути небезпечним, тому що пастеризування вбиває мікробів, які можуть викликати серйозні захворювання, як-от туберкульоз, сальмонельоз, кишкову паличку.
Висновки. Перш ніж ризикувати, краще почекати, поки вчені знайдуть більш вагомі докази цим доволі дивним теоріям.

Продукт: Яйця
Міф: Яйця – це серцевий напад у шкаралупі.
Факти: Раніше вважалось, що яйця, як і жирне молоко, засмічують наші артерії холестерином і збільшують ризик серцево-судинних захворювань. Можливо, в цьому і є частка правди, але за умови, що ви в цілому здорові, споживання до семи яєць на тиждень навряд чи завдасть шкоди вашому організму.
Висновки: Крім ризику метеоризму і запорів, яйця є безпечним і цінним джерелом білка.

Продукт: "Дієтичні" безалкогольні напої
Міф: Штучні підсолоджувачі сприяють розвитку раку.
Факти: Ми знаємо, що надмірне споживання цукру призводить до ожиріння, діабету і серцево-судинних захворювань, а як щодо цукрозамінників, які додають у "дієтичні" напої, щоби зменшити шкідливий вплив цукру? Одне з поширених побоювань стверджує, що вони призводять до розвиток пухлин.
Але, як свідчать вчені, ці страхи можуть бути перебільшеними. Масштабне дослідження, проведене Національним інститутом онкології США, не виявило збільшення ризику раку мозку, лейкемії або лімфоми в людей, які споживають аспартам – найбільш поширений штучний підсолоджував, і те саме, здається, вірно і для інших цукрозамінників.
Втім, штучні підсолоджувачі можуть сприяти розвитку непереносимості глюкози та діабету другого типу, хоча і це ще треба довести. До речі, дослідники також спростували ідею, що бульбашки в газованих напоях можуть бути небезпечними, бо вони погано впливають на шлунок і послаблюють кістки.
Висновки: Штучні підсолоджувачі, вочевидь, є меншим з двох зол: хоча вони і несуть певні ризики, все ж таки вони безпечніші, ніж справжній цукор.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future. 

читайте також