Засіяти заново доведеться три з половиною мільйони гектарів... Геть біда із фруктами, на півдні України, найімовірніше, взагалі не вродять персики та абрикоси, а винограду буде удвічі менше від запланованого.

У Криму вже близько нуля, і на персикових деревах набрякають бруньки. Але морози встигли наробити лиха. У персиковому саду навесні не буде пишного цвітіння: більшість бруньок усередині вже мертві. У степових районах, де було найхолодніше, персики та абрикоси загинули майже всі.

"Розраховуємо отримати відсотків десять-двадцять урожаю, - міркує директор садового підприємства Євген Кезик, - отримали підмерзання дев'ятноста-дев'ятноста п'яти процентів персика. Невідомо, що буде весною, можуть бути заморозки, і врожаю не отримаємо узагалі".

Подекуди від лютого морозу загинули не тільки бруньки, а й самі дерева, які тепер доведеться викорчовувати. Не набагато краще пережив понад 20 градусів морозу і виноград. Частина виноробних сортів іще має шанс дати якийсь урожай. Натомість, столові сорти частково збереглися лише у південних районах Криму.

"Це мерло майже сорок процентів, це столовий сорт кардинал пошкоджений теж майже на сорок процентів, технічні сорти більш-менш у нас витримали", - говорить головний агроном агропідприємства Михайло Кульчицький.

Загалом, по Криму аграрії вже нарахували понад 90 мільйонів гривень збитку. Проте навесні, коли стане видно точні масштаби лиха, ця цифра може зрости утричі. Знайти кримські фрукти на ринках та магазинних полицях цього літа навряд чи вдасться. "Чекаємо дефициту, він об'єктивно вже буде, це по персику, по аличі, по абрикосу. Ну, а виноград технічний, це вже серйозно, тому що переробка може залишитися без сировини", - розказує заступник міністра агропромполітики АР Крим Микола Полюшкін.

Друга хвиля холодів змусила ще критичніше оцінити і майбутній урожай зерна. Якщо і вдасться вийти на пристойну загальну цифру зернових, то не за рахунок головного експортного злаку - пшениці.

"Якщо брати оптимістичний, то до п'ятдесяти мільйонів тонн, якщо брати песимістичний, то до сорока мільйонів, - говорить директор Департаменту землеробства Мінагропроду Олександр Демидов. - Ми надіємось, що, все-таки, за рахунок кукурудзи ми не набагато менше виробимо зерна в цьому році".

Для внутрішніх потреб зерна буде досить, запевнили у міністерстві. Помітного зростання цін на хліб також не очікують.

"У структурі собівартості буханки хліба сорок сім відсотків - мука, -  говорить аналітик продовольчих ринків Андрій Колединцев. - Приблизно п'ятдесят відсотків - це витрати на енергоресурси, транспорт і зарплату. Якщо ціна зросте й на хліб, то тільки за рахунок енергоресурсів і зарплати".

А от пересівати та підсівати доведеться на більших площах, ніж очікували ще кілька тижнів тому. Коштуватиме це близько семи мільярдів гривень, порахували в Українській аграрній конфедерації.

За матеріалами: ТСН